Якщо ви граєте на гітарі, швидше за все, у вас є хоча б один медіатор. Медіатор - це не тільки інструмент для отримання звуку, але також і спосіб вплинути на загальний тон інструменту. Товщина, форма та матеріал, з якого виготовлений ваш медіатор, впливають на те, як ви звучите та граєте. Музиканти використовували медіатори з появи струнних інструментів, ще з часів Стародавнього Єгипту. Першими медіаторами, ймовірно, були голки з пір'ям, а на початку XX століття набули популярності такі матеріали, як панцир черепахи, слонова кістка та дерево.
На жаль, черепаховий панцир опинився під загрозою зникнення, тому в 1973 була введена заборона на його використання. Матеріал цінувався за те, що був жорстким і водночас гнучким. Попит на нього зріс на початку 1920-х років, коли гітаристи були змушені конкурувати за гучністю з гравцями на банджо, які на той час вже активно користувалися медіаторами. На щастя в 1922 році компанія D'Andrea розробила спосіб штампування целулоїду - різновиду пластику, який імітував черепаховий панцир, забезпечуючи гнучкість і жорсткість, які так потрібні гітаристам.
У наші дні медіатори виготовляються в основному з целулоїду, але зустрічаються й інші матеріали. Нейлон, поліетилен, кістка, скло, метал, дерево, камінь – усі їх можна зустріти у музичних магазинах. Брайан Мей з Queen наприклад віддав перевагу монеті традиційному медіатору.
Жорсткі медіатори, як правило, звучать яскравіше і дають більше "середини". Щодо товщини, більшість виробників вимірюють товщину медіатора в міліметрах або тисячних частках дюйма.
М'який: 0,44 мм
Середній: 0,45 – 0,69 мм
Жорсткий: 0,85 – 1,2 мм
Дуже твердий: 1,5 мм і більше
Пам'ятайте, що твердіші медіатори частіше вислизають із рук, а м'які тримаються легше. Тим не менш, є багато медіаторів зі спеціальним покриттям або рельєфними виступами для захоплення - це покращує тертя.
